Євген Громов у Музеї. Ерік Саті у колі друзів

Вроджений ексцентрик, справжній enfant terrible музичного світу на рубежі ХІХ-ХХ століть, член каббалістичного ордену Троянди + Хреста французький композитор ірландського походження Ерік Альфред Леслі Саті розпочав свій творчий шлях в благословенні роки La Belle Époque і зразу ж зажив собі слави однієї з найпарадоксальніших контраверсійних постатей і непримиренного реформатора музики свого часу. Одні вважали його невігласом і нездарою, інші ж – провидцем-першопрохідцем, що передчасно заклав основи новітньої музичної естетики та стилістики першої половини ХХ сторіччя, починаючи з модерністичних за своєю сутністю імпресіонізму, дадаїзму, сюрреалізму, неокласицизму впритул до мінімалізму і навіть елементів ембієнту включно. Творчість Саті мала неабиякий вплив на таких геніїв, як Дебюссі, Равель, Стравінський, а також наступну генерацію творців штибу учасників французької композиторської «Шістки» тощо.

     У своїй новій програмі «Ерік Саті у колі друзів» Євген Громов досліджує прямі та опосередковані музичні впливи митця на сучасників і колег-однодумців.

ЕРІК САТІ У КОЛІ ДРУЗІВ

з нагоди 100-х роковин смерті композитора

Програма концерту:

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Сарабанда №2 (1887) Морісу Равелю

Клод Дебюссі (1862 – 1918)

• Забуті образи / Для фортеп‘яно, L. 87 / 95 (1894 / 1901)

   ІІ. Сарабанда (1894)

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Гімнопедії №3, №1 (1888)

Моріс Равель (1875 – 1937)

• Нічний Гаспар, M. 55 (1908)

   ІІ. Шибениця

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Прелюдії до двох перших дій халдейської вагнерії Жозефена (Сара) Пеладана «Син зірок» (1891)

    І. Покликання 

   ІІ. Посвячення

• Перша думка Троянди+Хреста (20 січня 1891)

• Передзвони Троянди+Хреста (1892)

   ІІІ. Арія великого пріора

Альбер Руссель (1869 – 1937)

• Сільські враження, тв. 5 (1904-1906) 

   І. Танець біля води

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Гноссьєна №7 з першої дії халдейської вагнерії Жозефена (Сара) Пеладана «Син зірок» (1891)

Антракт

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Прелюдія до езотеричної драми Жюля Буа «Героїчні ворота неба» (1894) Присвячую цей твір собі. Е.С.

Поль Дюка (1865 – 1935)

• Смуток фавна в далечині (1920) Пам‘яті Клода Дебюссі

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Передостанні думки (1915)

     I. Ідилія (23 липня 1915) Клоду Дебюссі

    II. Котяча серенада (3 жовтня 1915) Полю Дюка

   III. Роздум (6 жовтня 1915) Альберу Русселю

Франсіс Пуленк (1899 – 1963)

• Три п‘єси (1918-1928)

   І. Пастораль

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Дві прелюдії (1892)

  І. Вечірка, влаштована нормандськими лицарями на честь молодої дівчини (ХІ ст.)

  ІІ. Перша прелюдія до езотеричної драми Анрі Мазеля «Назарянин»

• Гноссьєна №3 (1890)

Ігор Стравінський (1882 – 1971)

• Три легкі п’єси (1915)

   ІІ. Вальс Еріку Саті

Ерік Саті (1866 – 1925)

• Ноктюрн №3 (жовтень 1919)

• Перший менует (червень 1920)

• Я хоч

у тебе (1897) Вальс [авторська версія для фортеп‘яно соло]

Зверніть увагу:

— онлайн продаж квитків зупиняється за 1 годину до початку концерту. Протягом години ви зможете придбати квитки в касі музею, за умови їх наявності (телефон адміністраторок 099 6674906 )

— в залі діє вільна розсадка відповідно до сектору, який ви обрали під час покупки квитка 

— у разі запізнення на концерт, після початку виступу ваканавця/ів, ви зможете потрапити до зали в паузах між номерами

— під час оголошення повітряної тривоги події призупиняються, учасники мають залишити територію музею та пройти до укриття (найближче – станція метро Площа Українських Героїв)                        

— якщо тривога не буде скасована протягом 50 хвилин, подія переноситься на наступну дату проведення заходу. Придбані квитки є дійсними     

— якщо на момент оголошення повітряної тривоги подія тривав 45 хвилин і більше, вона вважається такою, що відбулася    

— необхідну інформацію вам нададуть адмістратори та адміністраторки музею