80 років тому, 9 лютого 1946 року, у лікарні Лукʼянівської вʼязниці загинув хранитель Музею Ханенків — Сергій Гіляров. Як він там опинився? Що треба було скоїти історику мистецтва, щоб опинитися за ґратами совєтської тюрми? 

Сергій Гіляров (1887–1946) — історик мистецтва, науковий секретар, хранитель і заступник директорів Музею Ханенків, багаторічний викладач і професор Київського художнього інституту (нині — НАОМА). Понад двадцять років він присвятив Музею мистецтв. Але за звинуваченнями радянської системи Гіляров був «контрреволюціонером», «шпигуном» і «колаборантом».

Його головною метою було збереження колекції подружжя Ханенків у первісному вигляді, її наукове опрацювання та популяризація. На цьому шляху він зіткнувся з тиском більшовицької влади щодо продажу творів мистецтва, опором у поверненні предметів з музеїв «братньої» республіки, постійними змінами керівництва, першим арештом, німецькою окупацією Києва у Другій світовій війні та, зрештою, другим ув’язненням, яке стало для нього останнім.

Як справжній хранитель, Сергій Гіляров не полишав Музей у найбуремніші роки 20 століття. Його історія — це приклад інтелектуальної та моральної стійкості, відповідальності й відданості музейній справі.

Під час зустрічі поговоримо про те, як, в умовах двох тоталітарних режимів — совєтського і нацистського, — він зумів вести наукову діяльність, опікуватися музейною колекцією та зберегти людську гідність.

Розповідає: Павло Золотуха

📍Субота, 7 лютого, 15:00

Зверніть увагу:

— Під час оголошення повітряної тривоги події призупиняються, учасники мають залишити територію музею та пройти до укриття (найближче – станція метро Площа Українських Героїв)                        

— Якщо тривога не буде скасована протягом 50 хвилин, подія переноситься на наступну дату проведення заходу. Придбані квитки є дійсними     

— Якщо на момент оголошення повітряної тривоги подія тривав 45 хвилин і більше, вона вважається такою, що відбулася    

— Всю необхідну інформацію вам нададуть адмістратори та адміністраторки музею